Рекомендую

Вперше прочитала Кобилянську, мабуть, десь в 14. І це не була програмова повість "Людина". То була "Царівна" -  місцями меланхолійна, але неперевершена і прекрасна повість про сильну талановиту жінку і її кохання. А потім були новели цієї письменниці. Багато новел, серед яких найбільше вразила "Некультурна", чимось вона мені перегукувалася з "Тінями забутих предків" М.Коцюбинського. Тому, коли побачила роман Ольги Саліпи "Оля" про Кобилянську і її складні стосунки з Осипом Маковеєм, вирішила, що це буде перша прочитана мною книга у 2022 році. Думала, прочитаю цей роман і все відразу зрозумію про цю письменницю, але не так - то сталося, як гадалося! Роман цікавий, динамічний, з інтригою і з поцілунками, от  тільки  таємниць мені додалося, але прочитати його було варто.