Шановні педагоги та учні школи!!!! Закликаю вас відволіктися на мить від справ буденних і помилуватися неповторною  красою  золотої осені!!!! Все ж таки життя прекрасне!

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам  
тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
(Ліна Костенко)

Афоризми від учнів

                                                                                Тільки несправжня дружба після бійки                                                                                                   розпадеться, а справжня може витримати                                                                                                                                            тисячі бійок.
                                                                                                                   ( І.Ващишин, 6 клас)

                                                               Гумор - це як кохання, його не навчиш.
                                                                                                                    ( Р.Малицький, 6 клас)

Відвідали з колегами театр ім.М.Заньковецької, дивилися драму "Жіночий дім ("Ціна любові")" Залишилося пребагацько різноманітних вражень. Леся Кічура написала, що це  п`єса про  кохання, яке має "сотні образів", хоча мені здалося, що вистава власне про  відсутність його і про те, що кожна родина має свої скелети  у шафі. Гра акторів - вражаюча, але подивитися  ще раз, як то буває іноді  з виставами, не хочеться.

Одного разу двоє друзів ішли пустелею. Досі залишається невідомою причина, через яку вони посперечалися, але один вдарив іншого. Той, кого вдарили, написав на піску: "Сьогодні мій друг вдарив мене". І вони пішли далі... Дорогою їм трапився оазис. Один з товаришів зрадів і поспішив скупатися і ледь не потонув. Але його друг кинувся за ним і врятував. Коли врятований прийшов до тями, то знайшов камінь і видовбав на ньому: "Сьогодні  мій найкращий друг врятував мені життя". Той, хто дав ляпаса і врятував життя своєму другові, запитав: "Коли я тебе образив, ти написав на піску, а тепер пишеш на камені.Чому?"  Друг відповів:"Коли хто - небудь нас ображає, ми повинні написати це на піску, щоб вітри могли стерти це. Але коли  хто - небудь робить щось хороше, ми повинні вигравіювати це на камені, щоб
ніякий вітер не зміг стерти."

                  Навчімося писати образи на піску і гравірувати радості на камені!!!