Думки вголос

Скажи мені, що значу я для тебе,
Подарувавши радість і весну...
Зніми для мене зірочку із неба
І піснею заворожи мій слух.

Хоч кажуть, слову вірити не можна,
Твоїм повірю, наче молитвам.
Чарівний зміст вкладатиму у кожне
І жертвою їх принесу вікам.

Минатимуть століття чи епохи,
В полоні часу зміниться усе,
І вже не стежки - місячні дороги,
Які ніяка сила не зітре.

А в цих дорогах дві душі, два серця.
В наступних ерах буде теж весна.
Бринітиме зоря в нічних озерцях
І чутиме одні і ті ж слова.