Думки вголос

Подумати страшно, ще день проминув, наче мить,

Від ранку й до вечора стільки всього перебуто.

Отак і життя - промайне, пробіжить, пролетить,

Подумати страшно, щоб навіть найменше забути.

Подумати страшно - вчорашнього не повернути.

І думка, що думалась, можна сказать, відбулась.

Не соромно душу близькому комусь розгорнути,  

Та соромно, щоби у відповідь жовч розлилась.

                             ***

Знати все і не знати нічого,

Зло згадати й забути добро - 

В  невідому далеку дорогу

Все це Богом людині дано.

В мить щасливу забути нещасних,

В хвилю смутку шукать співчуття,

Все ж лишатись безмірно прекрасним 

Елементом  земного буття.

Всі ми люди - неначе планети,

І у всіх є орбіта своя,

Та ніхто не накладе нам вето

Буть людиною аж до кінця!